Споку́сник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків
Смотреть больше слов в «Правописному словнику Голоскевича»
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБ... смотреть
СПОКУ́СНИК, а, ч.1. Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.).[Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдава... смотреть
-а, ч. 1) Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). 2) Чоловік, що зваблює або звабив дівчат, жінок.
імен. чол. роду, жив.соблазнитель
-а, ч. 1》 Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач. ).2》 Чоловік, що зваблює або звабив дівчат, жінок.
Tempter, seducer; (перелесник) familiar (spirit)
звабник, перелесник, баламут, ур. спокуситель, р. зводитель, звідник.
(той, що спокушає) звабник, баламут, перелесник, книжн. донжуан.
див. звабник
【阳】 引诱者, 诱惑者
ім (розпусник) debaucher; depraver; (sexual) seducer; tempter
искуситель; соблазнитель, обольститель; книжн. развратитель
споку́сник іменник чоловічого роду, істота
Förförare
Forfører
Forfører
მაცდუნებელი, შემცდენი
-а m kusiciel
спокусник, -а
tempter