ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донче... смотреть
СПРОЖО́ГУ, присл.1. Дуже швидко; поспішно, прожогом.Знову миша спрожогу кидається убік, – знову ганяє по мишоловці... (Панас Мирний);Спрожогу перешугну... смотреть
присл. 1) Дуже швидко; поспішно, прожогом. || Раптово. 2) Діючи необережно.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 190.... смотреть
пр., раптово, несподівано, з наскоку, сов. з нальоту; (бовкнути) не думавши, зопалу, просто з мосту; Р. прожогом; п! ЕКСПРОМТОМ.
присл. 1》 Дуже швидко; поспішно, прожогом.|| Раптово.2》 Діючи необережно.
прислівниксгоряча
розм.rashly
gwałtownie, migiem, pędem ~ кинутись вперед rzucić się gwałtownie do przodu
див. раптом; спересердя
спрожо́гу прислівник незмінювана словникова одиниця
нар. сгоряча; (опрометью) стремглав